За місяць уряд обіцяє закінчити підготовку законопроектів, направлених на легалізацію зарплат. А поки уряд над цим працює, в області більшає підприємств, які офіційно виплачують своїм працівникам зарплату на рівні мінімальної. 960 гривень в місяць пропонують 37,5% вінницьких роботодавців, які шукають працівників, через обласний центр зайнятості. Порівняно з минулим роком, кількість таких пропозицій роботи зросла на 14%.

Не більше мінімальної

Це означає, що людина, яка сьогодні отримує мінімальну зарплатню – «завтра» отримуватиме мінімальну пенсію.

Як повідомляють в обласному центрі зайнятості, за чотири місяці минулого року кількість роботодавців, які пропонували своїм працівникам мінімальну зарплату складала 23,7%.

- Сьогодні частка таких роботодавців складає 37,5%. Стільки роботодавців готові були платити саме мінімальну зарплату, не більше, і не менше, - каже перший заступник начальника Вінницького обласного центру зайнятості Світлана Аляб'єва. - Працевлаштування проходить дуже складно. Задекларовані зарплати - малі. Ні нам, ні людям не відомо, чи буде отримувати людина на такому робочому місці лише мінімалку, чи будуть якісь інші доплати. Але і підстав говорити про те, що такі будуть здійснюватися у нас немає.

Штрафами по тіні

Разом з тим, у Міністерстві соціальної політики говорять, що у найближчий місяць три законопроекти, які вони готують з метою легалізації зарплат, будуть допрацьовані.

- З їх прийняттям ситуація повинна кардинально змінитися, - каже Сергій Тигіпко. - Ми працюємо у кількох напрямках.

Перший - введення гарантованої зарплати і градації її мінімального розміру, залежно від рівня кваліфікації працівника. Уряд припускає введення щонайменше восьми категорій за різними рівнями кваліфікації для підприємств, які встановлять коефіцієнти від мінімальної заробітної плати. Таким чином, люди, які

працюють за цими категоріями, не зможуть мати зарплати нижчої певного рівня.

Другим напрямком детінізації фонду оплати праці стане введення нових і

підвищення існуючих штрафів за порушення трудового законодавства.

Зокрема, за фактичний прийом на роботу без оформлення. Максимальний штраф,

який буде накладатися на підприємство, що приймає на роботу без оформлення, - 34

тис. грн.

- Заяви, що такі заходи репресивні, - гра на публіку. Штраф не повинен

бути маленьким. Адже тоді компанії буде вигідніше його заплатити, ніж усунути

порушення. Якщо заходи з легалізації покажуть свою ефективність, - каже Сергій

Тігіпко, - можна буде сміливо ставити питання про зниження рівня навантаження на фонд оплати праці, про що давно говорять роботодавці. Сьогоднішні ж заходи з легалізації повинні підтримувати в першу чергу безпосередньо вже легально працюючі компанії. Саме їм стане простіше працювати на чистому і чесному ринку, а відкрита якісна і цінова конкуренція зіграє на руку споживачеві. Крім того, якщо ми перестанемо говорити про «чисті» зарплати як про неймовірні преференції соціального пакета, це дасть можливість розширювати горизонти мотивації, а значить, збільшувати продуктивність праці працівників і прибутковість підприємств.

Безробітних буде більше?

У той же час, як прогнозують деякі аналітики, урядова ініціатива з боротьбою зарплат в конвертах може аукнутися ще й зростанням рівня самого безробіття.

- Норми законопроектів з легалізації заробітних плат навряд чи вирішать проблему

тінізації зарплат, але можуть призвести до зростання безробіття, - каже експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій. - - Наприклад, деякі люди у регіонах працюють на одній основній роботі і на

другий - за сумісництвом. Скажімо, отримують і там, і там зарплату по тисячі

гривень. Якщо для кожного роботодавця поставлять індикативну зарплату в три тисячі, то цей працівник, швидше за все, взагалі залишиться без роботи. Адже уряд пропонує покарати і працівника, і роботодавця, натомість не пропонуючи нічого. Все-таки треба було пропонувати якісь заходи. А якщо ми не будемо зменшувати нарахування на заробітну плату, то дуже важко собі уявити, як взагалі всі ці запропоновані методи спрацюють.